номінація — [ном іна/ц ійа] йі, ор. йеійу … Орфоепічний словник української мови
номінація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
номінація — ї, ж. 1) Те саме, що називання. 2) Творення і надання назв фрагментам дійсності. || Результат цього процесу, тобто сама назва. 3) На фестивалях, конкурсах – категорія осіб, творів, з поміж яких журі обирає кращих … Український тлумачний словник
номінальний — а, е. 1) фін. Який виражається грошовою вартістю. •• Номіна/льна величина/ а) розрахункова, документально зафіксована, позначена величина, відносно якої здійснюється порівняння реальних величин, що відхиляються від неї; б) економічна величина,… … Український тлумачний словник
номінальний утримувач — депозитарій або зберігач цінних паперів, зареєстрований у реєстрі власників іменних цінних паперів як юридична особа, якій ці цінні папери передано за дорученням та в інтересах власників цінних паперів для здійснення операцій у національній… … Глосарій термінів фондового ринку
деномінація — ї, ж., фін. Зміна номінальної вартості грошових знаків з метою впорядкування грошового обігу і спрощення розрахунків. •• Деноміна/ція а/кцій зміна номінальної вартості всіх випущених одним емітентом акцій, що супроводжується дробленням… … Український тлумачний словник
Мирошниченко, Роман Максимович — Роман Мирошниченко Основ … Википедия
Усов, Константин Глебович — Константин Усов Костянтин Усов … Википедия
ономасіологія — ї, ж. Теорія номінації, один з аспектів семантики як науки, що вивчає природу, закономірності і типи мовного позначення елементів дійсності … Український тлумачний словник
Транслітерація сильного придиху у словах грецького походження — Майже всі грецизми з початковим сильним придихом перед голосною, які увійшли в українську мову через церковнослов янську, та семітизми, запозичені через грецьку та церковнослов янську мови, прийнялись в українській мові згідно з візантійським… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів